Иисус, Ты лучше всех на свете,
В Тебе, мой Бог, вся жизнь моя.
Нет никого на всей планете,
Кто бы от смерти спас меня.
Тогда Тебя я отвергала,
Была слепа, глуха, нема...
Не видела, не понимала,
Бежала к аду от Тебя.
Но Ты, Спаситель, не сдавался,
Ты шел ко мне и звал меня,
И раз за разом Ты пытался
Вернуть меня к Себе, любя.
Я заслужила наказанье,
Об этом Ты прекрасно знал.
Я заслужила крест, страданья,
И ад меня давно уж ждал.
Ты справедлив, Творец мой, Боже,
И я Твой вызывала гнев...
Мои дела помочь не могут,
Умею я творить лишь грех.
Но Ты с любовью необъятной
Сошел ко мне с святых небес...
Ты, Бог, грехами не запятнан,
Взял на Себя вину за грех.
И на Тебя, Иисус любимый,
Излился гнев Отца святой;
И в тот момент непостижимый
Ты подарил мне жизнь Собой.
Ты умер, на кресте страдая,
И в славе в третий день воскрес;
Ты отворил мне двери рая,
И я бегу к Тебе, Отец.
Теперь со мной Ты рядом, Боже,
Мне мир греха противным стал.
Иисус мой, Ты мне всех дороже,
Ты вновь придешь, Ты обещал!
Тогда Тебя, мой Бог, увижу,
Останусь вечно я с Тобой;
Твой нежный голос я услышу...
Иду к Тебе, Христос, в Твой дом!
Аминь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Богоявленье в Раифе. - Батый Ирина Комментарии:
Посвящается иконе "Живоносный источник".
Может исполнятся на мотив известной колыбельной "Спи,
моя радость, усни!"
В 1 куплете "перекресток дорог" - в философском смысле -
день, дата календаря как перекресток не только земных дорог,
но и дорог судеб, событий... "Воды" там же имеются в виду
небесные воды из Животворящего источника и ветхозаветные воды дня творения.
"Раифа" - монастырь в Казанской епархии РПЦ.
В 2 куплете "Иордань" - прорубь для чина Водосвятия.
"Дубравы" - монастырь окружен дубовым лесом
В 3 куплете "душ стылых глыбу" - имеются в виду люди, конечно
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
