Хто ці люди за Тобою, 
Що не зламані юрбою? 
Ти, невже Ти їхній Вчитель 
Й від гріха Охоронитель? 
 
Звідки сили ті беруть, 
Що навпроти світу йдуть? 
Від його бо незалежні, 
Пильні, дуже обережні. 
 
Кажуть: «Все зле подолаєм, 
Бо на Бога уповаєм». 
Що це з ними, що це сталось, 
Що за диво їм спіткалось? 
 
Віра, віра їх веде, 
О, невже не підведе. 
Самуїл, Варак. Самсон, 
Рахав з ними й Гедеон, - 
 
Всі на Бога уповали, 
Сильну віру в серці мали. 
Ті жили і повмирали, 
Послідовників надбали. 
 
Люди ці є з роду в рід, 
Кажуть, мають Божий хліб. 
Ми ж, як більшість світом линем, 
Боже їхній, вчуй нас, гинем. 
 
Ми не хочем в пекло, ні, 
Порятуй же нас, спаси, 
Якщо Ти, Господь, звільняєш. 
Гріх любов’ю покриваєш, 
 
Поможи, Ісусе, й нам, 
Побудуй й у нас Свій храм. 
…Вірим, віра хай росте, 
Що й за нами Бог прийде. 
       |